Про школу

Гімн школи

Слова Л.Кудрицька, музика Т.Петренко

            Село Куна найкраще в світі,                           Кунянська школо, ти колиска

 І річка Сіб нам дорога.                                        Найкращі життєві роки.

   Це наша рідна Батьківщина                          Твої учні – це твоя слава, 

    І найдорожча нам вона.                                     Живи і здравстуй на віки 

                                                    

Приспів:  Рідна школа! Твої діти 

  На життєвий стануть шлях. 

Будем твої заповіти 

  Пам’ятати все життя.

   Нам школи іншої не треба, 

  Не треба інших вчителів.

  Хай спів лунає аж до неба 

    Про наш шкільний весь колектив.


 

 Тема, над якою працює школа:

“Використання оптимальних форм та методів роботи для забезпечення результативності особистісно-орієнтованого навчання,

виховання та збереження здоров’я дитини”

Історія школи


860р. - в  с.Куна відкрилась сільська церковно-приходська школа, яка була розташована в хаті селянина. Під час уроків діти сиділи на глиняній долівці, вчитель примощувався на лежанці (з архіву Вінницького повіту).

    1861р. - в с. Мар’янівка було відкрито трикласну церковно-приходську школу. Першим учителем тут був Власик Іван Михайлович.

    1895р.- в с. Куна школа розташовувалась в новому приміщенні (сільській хаті) і було відкрито 2 класи.

    1910 р. - пан Ярошинський закінчив будівництво приміщення школи з каменю. Там було відкрито школу для навчання дітей польської знаті. Разом з панськими дітьми навчались і діти бідних селян польської національності. По закінченню навчання панським дітям видавали свідоцтва, а мужицьким лише знання.

     В 1911 р. - відкрито в новому цегляному приміщенні двокласну земську школу. Першим розпочав навчання селянських дітей учитель Шляховенко Сава Омельянович. На той час в селі газету і журнали одержували Іщенко Василь Якович, волосний писар, піп і вчитель.

    1913 р. - збудовано приміщення церковно-приходської трикласної школи в с. Мар’янівка. 

    1917 р. - в с. Куна навчалось 68 дітей, з яких лише 3 дівчинки.

    1925 р. - в усіх селах були відкриті лікнепи, хати-читальні.                        

  1930 р. - школу переведено в приміщення колишньої волоської управи. В Кунянській 7-річній школі учні вивчали крім основних ще й предмети: хімію, військовізацію, с/г рахівництво, с/г виробництво, політехнічна праця і оцінювались оцінками: «відмінно», «добре», «задовільно»,  «погано», «дуже погано».

          1935 р. - в  с. Крутогорб відкрито початкову школу.

          1936р.- в школах трьох сіл навчалось 70% дітей.

         1941 р. - з сіл Куна,   Мар’янівка, Крутогорб і Кочурів вивезено на каторжні роботи до Німечини 257 юнаків. З них повернулись 153.        Серед повернених 6 тих, хто знаходився під дослідами німецьких військових професорів. Всі вони передчасно  померли.

         1944 р. - війська 232 ст. дивізії звільнили Гайсинщину від фашизму. Відновила роботу семирічна  школа. Більше 20 чол. молоді вже в 1945 р. пішли навчатись у середні школи та технікуми, поступили в вищі навчальні заклади.

         1949 р. - добудовується дві класних кімнати у початковій школі с. Куна.

       1960 р. - школу в с. Куна перейменовано у восьмирічну школу. Учні школи приймали активну участь у відбудові країни: збір металобрухту, досліди на пришкільних ділянках по вирощуванню цукрових буряків. Школа для власних потреб обробляла 5 гектарів землі, біля приміщення школи в с. Куна посаджено фруктовий сад, допомагали колгоспу у зборі врожаю цукрових буряків, яблук, очищені кукурудзи.

     1984 р. - побудована  типова середня школа на 624 місць на кошти Кунянського колгоспу ім.Леніна. Вступила до ладу 1 вересня 1984 року.  Вартість будівництва школи  з обладнанням – 760 тис. крб. В школі 12 кабінетів: української мови і літератури – 1, російської мови і літератури – 2, ( один з лінгафонною апаратурою), математики – 2 (один повністю автоматизований), географії – 1,фізики -1, хімії -1, біології -1, історії -1, іноземної мови -1(з лінгафонною апаратурою), кабінет ПВП, кабінет по навчанню спеціальностям: тракторист-машиніст і швея, кабінет цивільної оборони, стрілецький тир, 6 класних кімнат, їдальня (на 160 місць), бібліотека, спортивний зал, актовий зал (на 160 місць), кабінет психологічного розвантаження вчителів. Школа радіофікована, працював свій телецентр, запроваджено було кабінетну систему навчання. З 1984 року навчаються діти шестирічного віку. Для них створені всі необхідні умови для навчання, харчування, відпочинку і сну.

         1985 р. – реорганізовано в середню  загальноосвітню школу.