Поради психолога

ЧОМУ ДІТИ ТА БАТЬКИ НЕ РОЗУМІЮТЬ ОДНЕ ОДНОГО?

Для того щоб допомогти вам краще та ясніше усвідомити свої сто­сунки з дитиною, пропонуємо невеликий «Тест для батьків».

Тест для батьків:

Серед усіх речень треба відмітити ті з них, які ви вважаєте пра­вильними.

Діти не розуміють своїх батьків, тому що:

1. Діти не бажають витрачати зусилля, щоб зрозуміти батьків.

2. У дітей недостатній життєвий досвід.

3. У них не вистачає розуму, щоб зрозуміти очевидні для батьків речі.

4. Ніхто не вчить дітей правильно розуміти своїх батьків.

5. Діти розраховують на те, що батьки завжди їх розуміють.

6. Дітям не потрібне розуміння, вони бажають тільки бавитись.

7. Діти відчувають, що батьки їх не люблять, та роблять все «на зло».

8. Батьки не вважають за потрібне пояснювати дітям свої вимоги.

9. Батьки зловживають довірою та довірливістю своїх дітей.

10. Діти не шукають розуміння, а бажають виконувати свої

забаганки.

Відмітьте, до якої групи (А чи Б) належать ваші відповіді: А: 1; 3; 5; 6; 10 (винні діти); Б: 2; 4; 7; 8; 9 (винні батьки).

Батьки не розуміють своїх дітей, тому що:

1. Впевнені, що діти добре їх розуміють, але вдають зворотнє, щоб досягти «свого».

2. Вважають, що їм «нічого та нікого» розуміти, тому що діти малі, а тому — дурні.

3. Впевнені, що діти самі повинні навчитися їх розуміти, якщо бажають уникнути покарання.

4. Батьки забули той час, коли самі були дітьми.

5. Батьки й так багато віддають своїм дітям, щоб витрачати сили ще й на їх розуміння.

6. Впевнені, що якщо буде «дуже потрібно», то вони примусять дітей розуміти свої вимоги.

7. «Повне розуміння» однаково неможливе, а інше не варте витрачених сил.

8. Впевнені, що все налагодиться само по собі, без якогось розуміння.

9. Батьки не вважають за потрібне поводитися так, щоб діти їх розуміли.

10. Діти не бажають бути слухняними тому, що не люблять підкорюватися.

Відмітьте, до якої групи (А чи Б) належать ваші відповіді:

А: 1; 2; 3; 7; 10 (винні діти); Б: 4; 5; 6; 8; 9 (винні батьки).

Якщо ви. обрали варіанти А та 2А, то ви перекладаєте провину за стосунки, які склалися, на саму дитину, а себе не вважаєте від­повідальним за характер стосунків.

Якщо ви обрали варіанти 1Б та 2Б, то ви берете відповідальність за встановлені стосунки на себе.

Якщо ви обрали змішані варіанти, до яких належать відповіді і А і Б, то ви дивитесь на свої стосунки з дитиною як на двосторонній процес і розумієте, що необхідно бути вимогливим не тільки до дитини, але й до себе самого.

Вкладення